заговорити

заговорити
[заговори/тие]
-воур'у/, -во/риеш

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "заговорити" в других словарях:

  • заговорити — див. заговорювати …   Український тлумачний словник

  • заговорити — заговорювати (почати розмову, звертаючись до когось), забалакати, забалакувати, загомоніти; обізватися, обзиватися, окликнутися, окликатися (звернутися з розмовою, запитанням тощо) …   Словник синонімів української мови

  • заговорити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • загомоніти — ню/, ни/ш, док., розм. 1) Почати гомоніти, заговорити тихо, приглушено (зазвичай про кількох чи багатьох людей). || Заговорити, звертаючись до кого небудь. || Зазвучати в розмові (зазвичай про голос). 2) перен. Почати утворювати безладні звуки;… …   Український тлумачний словник

  • забасити — ашу/, аси/ш, док., розм. Заговорити або заспівати басом …   Український тлумачний словник

  • забурмотати — очу/, о/чеш і забурмоті/ти, очу/, оти/ш, док., перех. і неперех. Тихо і невиразно заговорити …   Український тлумачний словник

  • заворкотати — і завуркота/ти, кочу/, ко/чеш і заворкоті/ти і завуркоті/ти, очу/, оти/ш, док. 1) Почати воркотати, вуркотати, воркотіти, вуркотіти (про голубів, горлиць і т. ін.). 2) перен. Ніжно, лагідно заговорити. 3) перен., рідко. Забурчати, замурмотіти,… …   Український тлумачний словник

  • заворкувати — у/ю, у/єш, док. 1) Почати воркувати (про голубів, горлиць і т. ін.). 2) перен. Ласкаво, привітно заговорити. 3) перен., розм. Почати утворювати звуки, схожі на воркування (перев. про механізм, мотор і т. ін.) …   Український тлумачний словник

  • загаркавити — влю, виш; мн. загарка/влять; док., розм. Гаркаво заговорити …   Український тлумачний словник

  • заговорений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заговорити 3) …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»